Тренінг для батьків

«Ми з дитиною на одній хвилі»

     Мета тренінгу: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

     Завдання:

  - урізноманітнювати форми роботи з батьками;

  -сприяти критичному осмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні;

  -відпрацьовувати навички емпатійного реагування на дитячу поведінку;

 -розвивати вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних ситуацій:

- виховувати педагогічну компетентність батьків,

- залучати батьків до співпраці зі школою.

Матеріали: олівці, папір, картки із завданням, презентація з малюнками.

 Напис на дошці:

   “Хоч би яка у вас відповідальна і складна творча робота була на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще відповідальніша, ще складніша, ще тонша робота — виховання людини. ”

                                                                                            В.Сухомлинський

Учасники :  батьки учнів.

Кількість учасників : 15 – 28 осіб.

 

Хід проведення

                                          Організаційний етап

   1. Вчитель. Виховання дітей – важлива справа. Це складний процес, який час від часу підлягає ризику. Батьки повинні завжди пам’ятати про свою відповідальність за дитину. Учитися бути добрими батьками власним дітям ніколи не пізно і не соромно. Для того, щоб наші діти виростали у здоровому і безпечному середовищі у власній домівці та суспільстві, нам, дорослим, треба весь час розширювати свої знання і навички спілкування з  ними. Всі батьки хочуть, щоб їхні діти жили в сім'ї щасливо і мирно, були слухняними, відповідальними, розумними.  Любити дітей мало, потрібно знати їх, а цьому необхідно вчитися. Сьогодні ми спробуємо хоча б трішки більше дізнатися про своїх дітей, навчитися розуміти їх.

  2. Правила роботи в групі

 Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання в групі певних правил спільної роботи.

Хід проведення:

Пропоную учасникам створити умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групі була ефективною. Для ефективного спілкування в умовах тренінгу пропоную   озвучити правила роботи в групі:

- „Тут і тепер” – розмова про те, що відбувається в групі в кожен конкретний момент;

 - слухати і чути;

- приймати іншого, як себе;

- нікого не критикуємо, поважаємо думку інших;

 - підтримуємо один одного;

- не обговорюємо поза групою те, що відбувається в ній; - 

- правило «вимкненого мобільника»

3. Вправа на знайомство «Це моя дитина»

Вчитель  прикріплює до дошки ватман з намальованим сонцем та  роздає батькам підготовлені заздалегідь долоньки. Кожному учаснику на долонь потрібно записати 5 позитивних тверджень про свою дитину. Потім учасники по черзі представляють свої наробки, наприклад : «Моя дитина :

-        чесна

-        відповідальна

-        розумна

-        гарна

-        добра…» і в кінці додають : «Я, Ірина - мати цієї чудової дитини»

Після закінчення презентації всі долоньки прикріплюють на ватман.

 Вчитель : «Сонце – символ тепла, доброти, світла. Ваші діти для кожного з вас – це також, певною мірою, сонечко, сенс життя».

4. Рухлива гра «Колода карт»

Учасники сидять у колі. Вчитель пропонує помінятися місцями тим, хто :

-        має у своєму імені літеру «А»;

-        народився взимку;

-        полюбляє дивитися комедії;

-        має старшу сестру;

-        сьогодні вранці пив каву;

-        вранці постійно цілує свою дитину;

-        жодного разу не сварив свою дитину.

 

 Вчитель.  Як бачимо з вправи не всім нам вдається за браком часу поцілувати дитину, не всім нам вдається з розумінням ставитися до своїх дітей, не сварити. Тож, давайте спробуємо розібратися в чому ж причини непорозумінь між батьками і дітьми, як стати своїй дитині другом.

 

Основний етап

5.  Історія для натхнення.

 Вчитель.

Одного разу прийшли до мудреця з далекого селища люди :

-        Мудрецю, ми чули, що ти даєш всім мудрі поради, вказуєш на правильний шлях. Допоможи нам. Молодше покоління нашого селища зовсім перестало розуміти нас і так нам дуже погано живеться. Що нам робити?

Мудрець подивися на них та відповів :

-        А на якій мові ви розмовляєте?

-        Все старше покоління говорить на тарабарській.

-        А молоде покоління?

Задумались люди і призналися :

-        А ми їх не запитували.

-        Саме тому у вас не виходить їх розуміти.

Вчитель. Наші діти не завжди нас розуміють, а чи завжди ми намагаємося прислухатися до них та зрозуміти?

6. Вправа «Сенкан»

 Вчитель.  пропонує скласти сенкан на слово "дитина". Дана вправа допоможе дізнатися про ваше ставлення до дітей.

Пояснює, як складати сенкан:

1-й рядок – один іменник.

2-й рядок – два-три прикметника, що характеризують іменник.

3-й рядок – два-три дієслова, чи опис дії.

4-й рядок – дієслова, або фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми.

5-й рядок – синонім до іменника у першому рядку.

Наприклад.

 Сонечко.

 Весела, щира.

Сміється, радіє.

 Моє життя.

 Щастячко..

7. Міні-лекція «Психологічний комфорт дитини»

     Все, що є в нашому характері, все, що ми беремо з собою в своє доросле і самостійне життя, – закладено в нас перш за все в сім’ї, в години сімейного спілкування, сімейного дозвілля. Звичайно, світ людини формують і школа, і вулиця, і книга... Але саме сім’я є тим первинним середовищем, де проходить становлення особистості, де ми дістаємо перші відомості про багатообразність і складність оточуючого нас світу, про добро і зло, де формуються наші звички і вміння, наші погляди і життєві плани, потреби і здібності. В сім’ї розвивається вся гама наших емоцій і почуттів, через сім’ю ми засвоюємо соціальний досвід, переймаємо традиції. Саме в сім’ї йде непростий процес виховання громадянських переконань, вимогливості до себе і до інших, милосердя і співчуття до людини.

Що є основою психологічного комфорту?

1. У дитини не повинно згасати бажання посміхатися. Вона не має боятися відерто показувати свої емоціїплакати, сміятися, нудьгувати. Дитина не повинна щось із себе вдавати, а має бути сама собою.

2. Кожна дитина повинна відчувати, що їй раді, що вона бажана, не просто потрібна, а необхідна.

3. Помічати позитивне потрібно якомога частіше, шукати для цього щонайменші приводи.

4. Осуджувати треба якнайменше, іноді варто бути поблажливим.

5. Заохочувати до праці, намагатися зробити її приємною.

6. У сім’ї повинна панувати атмосфера підтримки та взаємопорозуміння, створюватися ситуація успіху для дитини. Щоб підтримати дитину, необхідно спиратися на її сильні сторони, уникати акцентування на невдачах, показувати задоволення дитиною. Потрібно спілкуватися з дитиною, активно використовувати гумор, дозволяти дитині самі й вирішувати деякі проблеми. Підтримувати її хороші прагнення, намагатися не бути категоричним.

7. Демонструвати оптимізм , вірити у свою дитину.

8. Готувати дитину до співпраці, співіснування в колективі, прививати їй корисні звички, здатність до самообслуговування; позитивно й доброзичливо налаштовувати на оточення,в якому вона повинна перебувати.

9. Безперервно любити дітей, прагнути і вміти виявляти любов до них,показувати їм свою любов – вона мають це постійно відчувати.

Важливою умовою створення психологічного комфорту для дітей є тісна співпраця школи з сім’єю.

Вивчення сім’ї дитини дозволяє класному керівнику познайомитися ближче з дітьми, побачити їх в звичній, невимушеній обстановці, допомагає зрозуміти стиль життя сім’ї. Вчителю дуже важливо встановити добрі взаємовідносини з сім’єю учня, вибрати систему ділових контактів з батьками. Робота з ними починається ще до вступу дитини в школу.

Для підвищення ефективності навчання і виховання дітей дуже важливо створити в класі дружний працездатний колектив батьків, який глибоко розуміє мету і завдання навчально-виховної роботи, добивається активної участі кожного з батьків в роботі школи.

8. Вправа " Недитячі заборони»

Вибирається один учасник і сідає на стілець в центрі кола. Всі інші учасники по одному підходять до нього і говорять, що вони йому забороняють робити, – те, що учасники найчастіше говорять своїй дитині. При цьому стрічкою зав’язують ту частину тіла, якої стосується заборона. Наприклад: «Не кричи!» – зав’язується рот, «Не бігай» – зав’язуються ноги і т.д. Після того як висловляться всі учасники, тому, котрий сидить, пропонується встати. Так як він не зможе встати, то його потрібно розв’язати. Для цього кожен учасник підходить до стрічки, яку зав’язав, і знімає заборону і при цьому говорить, що робити можна. Таким чином, суть заборони залишається. Наприклад: «Не кричи – говори спокійно».

 Рефлексія

Рефлексія учасника, який грав роль дитини:

Що ви відчували, коли «батьки» сковували, обмежували вашу свободу?

Обмеження руху якої частини тіла ви відчули найбільш гостро?

Які почуття були у вас, коли вам запропонували встати?

Що хотілося розв’язати в першу чергу?

Що ви відчуваєте зараз?

Рефлексія учасників, які грали роль дорослого:

Що ви відчували, коли бачили знерухомлену дитину?

Що вам хотілося зробити?

Чи легко знайти слова, що дозволяють переформулювати заборону?

Що ви відчуваєте зараз?

  9. Вправа "Австралійський дощ"

Мета: психологічне розвантаження учасників.

Інструкція:

Вчитель. Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви передаватимете мої рухи. Тільки-но вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

В Австралії здійнявся вітер. (Ведучий потирає долоні.)

Починає крапати дощ. (Клацання пальцями.)

Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях.)

Починається справжня злива. (Плескання по стегнах.)

А ось град, справжня буря. (Тупіт ногами.)

Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах.)

Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях.)

Краплі падають на землю. (Клацання пальцями.)

Тихий шелест вітру. (Потирання долонь.)

Сонце! (Руки догори.)

10. Вправа «Лист»

 Вчитель. Візьміть всі чистий аркуш. Пригадайте всі неприємні слова, вчинки відносно ваших дітей, які зробили або сказали дітям протягом цього тижня. Пригадуючи ці неприємні моменти згинайте лист.

А тепер спробуйте подумки попросити вибачення у дитини за кожне неприємне слово чи дію. І при цьому розігніть лист. Погляньте, ви розгорнули листок, але на ньому залишилися лінії від згинів. Так і в душі кожної дитини на все життя залишаються ваші прикрі, образливі слова. Не забувайте про це.

11. Вправа «Ми – дружні батьки»

 Вчитель.

Батьки об'єднуються в 2 групи.

Завдання для роботи в групах:

1 групаЩо, на вашу думку, допомагає ефективному спілкуванню з дитиною?

2 група - Що, на вашу думку, заважає  ефективному спілкуванню з дитиною?

3 група – Скласти поради ефективного спілкування.

Свої ідеї учасники схематично зображають на папері формату А-2  за допомогою фломастерів. Потім свої ідеї  презентують, а схеми  приклеюються на дошку.

  Вчитель: ефективний діалог з дитиною залежить від 3-х факторів:

Що говорити.

Як говорити

Коли говорити.

Якщо батьки розуміють потребу дитини в спілкуванні з ними, вони обов’язково  знайдуть час, місце  і потрібні слова.

 12. Вправа "Зона відповідальності» "

   Суть цієї вправи полягає в тому, щоб на аркуші паперу написати список імен людей за якими ви, як батьки, відчуваєте відповідальність. Кількість необмежена. Це мають бути люди про яких ви постійно піклуєтесь, переймаєтесь їхніми проблемами, постійно думаєте про них і намагаєтесь при нагоді зробити їхнє життя якомога кращим. У всіх людей ці списки різні. В когось довші, в когось коротші. На цьому етапі можна виразити та обговорити почуття людей, історії про те, як їм живеться з таким “тягарем” (а для когось це зовсім не “тягар”, а сенс життя).

 Вчитель. “Чи включили ви в цей список себе?”

 Дана тренінгова вправа направлена на те, щоб якщо не полюбити, то хоча б звернути увагу на себе. Якщо ми, батьки, будемо залишати час на свої потреби, любити себе, насолоджуватись життям, то станемо набагато щасливішими, зменшиться роздратування, що звичайно відобразиться на стилі та якості виховання наших дітей!                                           

Заключний етап

13. Рефлексія :

 Чи сподобалося тренінгове заняття?

 Що вдавалося виконувати легко, а в чому виникали труднощі?

 Які емоції від тренінгу?