Володарська ЗОШ №1

Ваша IP адреса: 3.231.212.98
Сьогодні: 16.12.2019
11:18
Головна Вихід Карта сайта

Вхід на сайт

Календар

«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Відвідувачі сайту

Flag Counter

Погода

Погода
Головна » 2019 » Листопад » 24 » Не згасне ім’я України, допоки в нас пам’ять жива!
09:56
Не згасне ім’я України, допоки в нас пам’ять жива!

Напередодні  відзначення Дня Голодомору 1932-1933 років серця школярів та вчителів закладу не залишились байдужими. Сьогодні педколектив та учні мали надзвичайну нагоду зустрітися з відомими людьми нашого краю, яким небайдужа доля  України. На зустріч завітали дослідник, громадський діяч Ушинський О.Є., народний артист України, кобзар Компаніченко Т.В., голова Міжнародної ГО «Родина Мазеп» Мазепа І.В., представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, легендарний воїн - патріот України, громадський діяч Ігор Мазур ("Тополя"), журналіст і фотограф газети "Нація і Держава" Георгій Лук’янчук, Тамара Швець - дружина Героя Небесної Сотні Віктора Швеця, письменник Віктор Коренчук, учасники АТО (ООС), волонтери, громадські діячі, які всім серцем вболівають за долю своєї країни. На початку зустрічі до присутніх звернувся Ушинський О.Є.  Це мужня людина, за сприяння якої у селі Тарган було відкрито перший в Україні пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років. Олександр Євгенович закликав дітей не зрікатися свого минулого, а, навпаки, вивчати його, цікавитись історією своєї країни, щоб в майбутньому не допустити таких випробувань для своїх громадян. Компаніченко Т.В. провів для школярів ознайомлювальний  історично-патріотичний урок. Учні почули  історичні та сучасні балади у його виконанні  про біль та нелегку долю України. Прониклива мелодія, душевне звучання  старовинних інструментів торкнулись маленьких дитячих сердець та запам’ятаються надовго. До присутніх гостей та дітей звернувся Мазепа І.В., який закликав любити свою країну, своїх рідних, бо тільки так ми маємо силу і долю у житті.  Знаково, що саме під час нашої зустрічі Ігор Всеволодович відзначив вагомий  вклад Компаніченка  Т.В. у наше духовне життя та високо оцінив його творчість, нагородивши медаллю. До нагородженого гостя та усіх присутніх  звернувся директор закладу Аврамчук П.Ф., який відзначив, що такі зустрічі потрібні і важливі як для дітей, так і для  дорослих. Адже таке проникливе спілкування вселяє надію, що наступні покоління не допустять повторення трагічних сторінок в історії нашої країни. Снітко Н.П. закликала всіх запалити свічку пам’яті у власній оселі та у своїй душі і у спільній молитві цього дня згадати всіх жертв голодоморів. 
Схилімо голови… Низький уклін…
Дзвенить, як пам’ять поминальний дзвін.
Болить душа, і серце завмирає…
Запалена свіча хай не згасає. (Г. Брич)


 

Переглядів: 41 | Додав: natalia | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]