Володарська ЗОШ №1

Ваша IP адреса: 3.89.87.12
Сьогодні: 01.11.2020
04:34
Головна Вихід Карта сайта

Вхід на сайт

Календар

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Відвідувачі сайту

Flag Counter

Погода

Погода
Головна » Статті » Соціально-психологічна служба » Соціально-психологічна служба

Корекція агресивних проявів у дітей (на допомогу вчителю)

 Чимало   спеціалістів психологічних служб, а також досить досвідчені практичні психологи часто стикаються у своїй роботі з ускладненнями психологічного консультування й корекції дітей та їхніх батьків щодо таких поширених проблем, як агресивні прояви. Проблема агресивної поведінки особистості вже майже півстоліття є об’єктом досліджень у різних гуманітарних науках (психології, біології, соціології, екології). Зміни в суспільстві, які викликали соціальні конфлікти, зростання насильства, поставили феномен агресії в центр уваги психології.

10 основних правил взаємодії з агресивними дітьми:

  1. Бути уважним до потреб дитини.
  2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.
  3. Бути послідовним у покараннях. Карайте за конкретні вчинки.
  4. Покарання не повинні принижувати дитину.
  5. Навчайте прийнятих способів вираження гніву.
  6. Давайте дитині шанс виявити гнів безпосередньо після прикрої події (фрустрація — психічний стан, викликаний неможливістю задовольнити потребу чи бажання).
  7. Відпрацьовуйте навички реагування в конфліктних ситуаціях.
  8. Розвивайте здатність до емпатії (співпереживання).
  9. Розширюйте поведінковий репертуар дитини.
  10.  Учіть брати відповідальність на себе.

Найкращий спосіб уникнути надмірної агресивності в дитині — виявляти до неї любов.

ОСНОВНІ МЕТОДИ КОРЕКЦІЇ АГРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ У ДИТИНИ

Фізична агресія у найменших — Дж. Лешлі пропонує міцно взяти дитину за руки й сурово сказати: «Не можна!»;

вербальна агресія — доцільно «зорієнтувати дитину на інший тип поведінки», а якщо агресивність уже виявилася, то просто ігнорувати дитину або «перевести» образи дитини в комічну перепалку;

у випадку агресивних проявів дитини, на поведінку якої великий вплив має присутність інших людей, адекватно використовувати метод ізоляції від оточуючих;

з агресивними дітьми слід будувати стосунки на основі переконання, доброзичливого тону спілкування, давати можливість реалізувати організаторські здібності та енергетичний потенціал дитини, але тримати її «в рамках», діючи спокійно і твердо, цікавитися станом справ дитини у довірливій бесіді, індивідуальній взаємодії;

важливо у будь-якій справі знайти для дитини особистісно значущу мету і спрямовувати зусилля на підвищення самооцінки, зміцнення впевненості в собі;

ігнорувати агресивну тенденцію, не фіксувати на ній увагу оточуючих;

включати агресивні дії в контекст гри і надавати їй нового соціально прийнятного, емоційно наповненого змісту. При цьому дитині забезпечують можливість розряджати свої агресивні тенденції без шкоди для стосунків з оточуючими;

встановити заборони на агресивні дії дитини (не дозволяти проявляти агресію);

активно підключати психолога в ігровій ситуації до розгортання або «розтягування» агресивних дій, в основі яких частіше всього лежить страх;

використовувати психодраму: мимовільний виклик афекту з наступним катарсисом — розв'язанням, зняттям емоційного напруження;

застосувати методи арт-терапії та тілесної терапії;

надавати перевагу ігровим методикам, які мають за мету підвищення емоційної толерантності.

Важливо надати відповідні рекомендації педагогам, маючи на меті підвищення ефективності взаємодії з агресивною дитиню:

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Пам'ятайте, що заборона та пiдвщення голосу — найменш ефективні способи у виправленні агресивності.

Дайте можливість таким дітямсвоєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.

Слідкуйте за власною поведінкою, контролюйте свій гнів, не надаючи йому форми погроз та звинувачень.

Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня та перевести активність у корисне русло.

Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.

Один із найбільш корисних способів змінити поведінку дитини — це акцентувати її увагу на хороших учинках. Щоразу коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто зазначте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того щоб зробити доброзичливе ставлення звичкою.

Уведіть штрафні санкції. Це можуть бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки.

Допоможуть класні години, де піде мова про почуття, емоції та методи їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але в жодному разі не акцентуйте уваги класу на проблемних дітях.

Отже, незважаючи на те що наявність агресії в поведінці дитини завжди створює великі труднощі у взаємодії з нею, не можна оцінювати агресивні тенденції як виключно негативні. Слід пам’ятати про те, що вони можуть закономірно виникати на тлі підвищеної активності дитини в процесі її афективного розвитку і збігатися з періодом особистісних криз. Тому необхідно запобігати створенню умов, за яких агресивні прояви переростають у порушення.

 

Категорія: Соціально-психологічна служба | Додав: Hazar (08.10.2020)
Переглядів: 16 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]