Зупинимо булінг разом!

  Одним із головних пріоритетів  у нашому ліцеї є  створення безпечного освітнього середовища, яке  є обов’язковою цінністю і одним з показників якості  життя.

З 23 вересня по 27 вересня у нашому ліцеї з метою формування безпечної, ненасильницької та відповідальної поведінки учнів, підвищення обізнаності   щодо запобігання та протидії булінгу, а також збереження психічного здоров’я  була посилена увага антибулінговій пропаганді. Тиждень розпочався з оформлення тематичного куточка : «Зупинимо булінг разом!». Учнівським активом проведена акція « Говори! Не мовчи!».  Соціально-психологічною службою  закладу проведено анкетування серед учнів 7-9 класів «Булінг в учнівському середовищі». І виявилось на сьогодні найпоширенішим видом булінгу є кібербулінг. Не залишив байдужими учнів 5-10 класів відеолекторій: перегляд та обговорення відеофільму  « Булінг. Способи самозахисту». З учнями молодших класів години спілкування« Змінюй в собі негативне ставлення до інших», « Добро починається з тебе», « Не будь жорстоким».

   Булінг- одна з найгостріших проблем дитячого колективу, яка часто призводить до зниження успішності, емоційних розладів і навіть суїцидальних думок. Цькування одного з дітей з боку однолітків проявляється у вигляді залякування, знущань та інших форм агресії. Виникає зазвичай через соціальну нерівність, інакший зовнішній вигляд, фізичні або психологічні особливості дитини. Мотивацією для булера часто стає прагнення завоювати авторитет в очах однолітків, самоствердитися, показати свою силу.

   Всі учасники ситуації булінгу  мають негативні наслідки: кривдник, який відчуває безкарність продовжує асоціальну поведінку і в дорослому житті і часто скоює кримінальні злочини, жертва стає невпевненою, замикається в собі, спостерігачі можуть  відчувати безпорадність, а в деяких випадках навіть можуть переживати ті самі почуття, що і потерпілий.

Пам'ятка  дитині

Що робити, якщо:

 ти не з чуток знаєш, що таке булінг у школі, відчуваєш негатив з боку однолітків, то маєш знати, як чинити і куди звертатися. На жаль, універсальних порад із цього приводу не існує. Кожен випадок є індивідуальним і вимагає детального розгляду. Необхідно враховувати, які цілі переслідує агресор, що спонукало його на моральний терор, а також поведінку оточуючих.

Головне, що треба пам'ятати, ти не винен. Найчастіше причиною знущань стає бажання булера самоствердитись. Тому навіть якщо ти спробуєш змінити в собі те, що висміюють у колективі, результату не буде.

     Як діяти:

    Поговори з кривдником. Можливо, між вами стався конфлікт, який спричинив подальші образи. Часто розмова з агресором допомагає вирішити непорозуміння, що виникло, і припинити буллінг.

       Не приховуй від дорослих. У твоєму житті неодмінно є дорослі, яким ти довіряєш. Це можуть бути батьки, вчителі чи шкільний психолог. Звернися до них із проблемою, і вони допоможуть змінити ситуацію на краще.

Завжди повідомляй про фізичне насильство. При  фізичному впливу на тебе, після якого залишаються синці, забиті місця та інші пошкодження, слід негайно звертатися до медичного працівника. Будь-які  шрами, сліди ударів тощо повинні бути офіційно зафіксовані. Існує стаття у законі, яка передбачає серйозне покарання за фізичний влив.

         Звернися до психолога. Він обов'язково вислухає, допоможе вибудувати тактику поведінки і знайти вихід із ситуації.

Пам'ятай, що жертвою булінгу може стати будь-хто, тому не варто шукати проблему в собі!

Наслідки булінгу для потерпілого (жертви) можуть бути:

 − зниження якості навчання

− підвищення агресії та перенесення її на інших

− відсутність друзів, відсутність комунікативних навичок, усамітнення

 − схильність до нервово-психічних розладів та депресії

− фізичне нездужання психосоматичного походження

 − занижена самооцінка

 − прояви девіантної поведінки

Пам'ятка батькам

         Якщо ви помітили у своєї дитини ознаки булінгу, насамперед слід провести з нею довірчу розмову. Якщо він висловить небажання ділитися проблемою, необхідно звернутися до вчителів та шкільного психолога. Педагоги не можуть не помічати того, що відбувається на території навчального закладу, тому зобов'язані повідомити всі деталі. Якщо з'ясується, що учень справді став жертвою цькування, доведеться провести ретельну роботу.

Як діяти у разі булінгу батькам:

        Не пускати на самоплив. Часто дорослі, які не бажають розбиратися в проблемі через лінощі або власні забобони, вимовляють такі фрази «не звертай увагу», «саме пройде» і т.д. Це призводить лише до того, що дитина закривається у собі і втрачає довіру до батьків.

         Розмовляти з дитиною. Найкраще почати боротьбу з цькуванням з довірчої розмови. Висловіть свою підтримку та покажіть готовність діяти на благо свого чада.

       Не влаштовувати скандал. Зберігати тверезу голову в стресових ситуаціях буває досить складно. Тому багато мам приймають рішення прийти до школи і влаштувати публічну розправу над кривдником. Це можуть бути крики, погрози та навіть фізичний вплив. Проте варто пам'ятати, що насильство породжує насильство. Також такі ситуації змушують агресора ще більше зміцнитися у своїй позиції, а у разі жертви — створюють додатковий привід для знущань.

    Знайти хобі. Відправивши на секцію, яка по-справжньому йому подобається, ви посприяєте підвищенню його самооцінки. Більш впевненій у собі людині набагато простіше давати відсіч кривдникам.

        Звернутися до психолога. Спільний похід до психолога принесе користь як дитині, так і дорослому.

         Вирішити проблему радикально. Іноді єдиним правильним рішенням є переведення в інший клас чи школу. Однак це крайня міра.

Що робити, якщо ваша дитина булер

        Образниками найчастіше стають діти, які схильні до насильства в сім'ї або ростуть в атмосфері вседозволеності. Якщо дитина систематично піддається моральному чи фізичному пресингу з боку батьків, бачить побиття матері батьком, то закономірно захоче на комусь відігратися. Якщо школяр не знайомий із заборонами, у нього розвивається неадекватно висока самооцінка. Це також може призвести до приниження та цькування однокласників.

Наслідки булінгу (цькування) для кривдника(ниці):

− проблеми у стосунках з однолітками та дорослими

 − надмірна агресія

− прояви асоціальної поведінки

 − неблагополучне майбутнє

 − недостатня соціалізація

− асоціальні риси особистості